Урок креслення

Тема уроку : КРЕСЛЯРСЬКЕ ДЕРЕВО «Прямокутне проектування – як основний спосіб зображення в кресленні» Мета: Навчальна: навчити учнів на практиці використовувати набуті знання у виконанні комплексного креслення деталі за її наочним зображенням. Закріпити знання з правил оформлення креслень. Розвивальна: розвивати (від уроку до уроку) просторову уяву учнів, застосування набутих знань на практиці. Виховна: виховувати естетичні смаки кресляра, потяг до творчості, раціоналізації. Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок. Метод проведення: бесіда, лекція, ігрові моменти. Міжпредметні зв'язки: спецтехнологія, геометрія, матеріалознавство. Засоби навчання: презентація, роздатковий матеріал, макети деталей, геометричні фігури. Обладнання: креслярські інструменти, комп'ютер, проектор. Хід уроку I.Організаційний момент. 1. Розмова викладача з черговим учнем. 2. Перевірка готовності групи до уроку. II. Актуалізація опорних знань. Кожна людина за життя повинна посадити дерево, виростити сина, збудувати будинок. Ми сьогодні почнемо з того, що розглянемо КРЕСЛЯРСЬКЕ ДЕРЕВО, яке посадили на першому уроці. 1. Гілка «Стандарти» - тобто стандарти ЄСКД – даний документ, що встановлює? Стандарт ЄСКД - ЄДИНА СИСТЕМА КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДОКУМЕНТАЦІІ - це нормативний документ, що встановлює єдині правила виконання та оформлення конструкторських документів для всіх галузей промисловості, будівництва, транспорту і для навчальних закладів, затверджений компетентним органом - Державним комітетом по стандартизації. 2. Гілка «Формати». Дати визначення поняття «Формат». ФОРМАТ - креслярський аркуш паперу певного розміру, на якому виконуються креслення та інші конструкторські документи. Які основні формати встановлені стандартом? Для виконання навчальних креслень використовують в основному формат А4 розміром 297 х 210 мм. Формат А4 виходить в результаті багаторазового поділу формату А0, площа якого приблизно дорівнює 1м Яка схема утворення форматів? Як виконується рамка поля креслення? Кожне креслення оформляється рамкою, яка обмежує його поле і проводиться зверху, знизу і праворуч на відстані 5 мм від кромки аркуша паперу, а зліва - 20 мм Розміщення основного напису на кресленні визначити. У правому нижньому кутку креслення розміщують основний напис. В якій частині креслення знаходяться відомості про матеріал, з якого потрібно виготовити деталь? 3. Гілка «Масштаби». Як ви розумієте позначення на кресленні М 1 : 2 4. Гілка «Лінії». Які лінії креслення встановлені стандартом? 1. СУЦІЛЬНА ТОВСТА ОСНОВНА ЛІНІЯ 2. ШТРИХОВА ЛІНІЯ 3. СУЦІЛЬНА ТОНКА ЛІНІЯ 4. ШТРИХПУНТИРНА ТОНКА ЛІНІЯ 5. СУЦІЛЬНА ХВИЛЯСТА ЛІНІЯ 6. РОЗІМКНУТА ЛІНІЯ 7. ШТРИХПУНТИРНА ТОНКА З ДВОМА ТОЧКАМИ ЛІНІЯ 8. СУЦІЛЬНА ТОНКА ЗІ ЗЛОМОМ ЛІНІЯ В яких межах має бути товщина товстої лінії? Товщина товстої лінії (S) вибирається в межах від 0,5 до 1,4 мм Які основні правила проведення виносних і розмірних ліній? 5. Гілка «Розміри». В яких одиницях наносять розміри на технічних кресленнях? Як потрібно писати розмірні числа горизонтальні, вертикальні? Яке співвідношення елементів розмірної стрілки? Як наносять розміри радіусів, діаметрів? 6. Гілка «Шорсткість поверхні». Дати визначення поняття «Шорсткість поверхні» Якими параметрами визначається шорсткість поверхні. Пояснити застосування знаків шорсткості і нанесення на кресленні. III.Оголошення теми та мети уроку. IV.Мотивація навчальних знань учнів. Потреба в умінні грамотно виконувати креслення деталі із збереженням проекційного зв’язку. V. Вивчення нового матеріалу. 1. Слово вчителя. Прямокутні проекції лежать в основі сучасних виробничих креслень. Порівняно з аксонометричними зображеннями вони дають повну уяву про форму та розміри предмета. Вони легкі в читанні та при зображенні. Прочитати креслення — це значить відтворити в уяві форму зображеного на ньому предмета, будову і взаємне розташування його окремих частин. Читання креслень — складний процес, який потребує значного розумового напруження і певних умінь. Кожний об'ємний предмет має три виміри: довжину, шири­ну і висоту. Виготовляють предмети за кресленнями, що містять їх зображення на площині (на аркуші паперу). В основу побудо­ви зображень на кресленнях покладено метод проектування. Він полягає у тому, що зображення предмета на площині одер­жують за допомогою проектючих променів. Утворення зображення предмета на кресленні уявними проеціюючими променями називають проектування. Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією. Є декілька методів проектування. Центральне проектування – проектуючі промені виходять з однієї точки і зображення утворюється із спотвореними розмірами. Паралельне косокутне проектування – проектуючі промені паралельні , але падають на площину проекцій не під прямим кутом. Паралельне прямокутне проектування - проектуючі промені паралельні і перетинають площину проекцій під прямим кутом. Утворена на площині проекція дає уявлення про форму плоского предмета. На кресленні проекцію доповнюють роз­мірами. 2. Проектування на дві площини проекцій. Одна проекція не завжди однозначно визначає форму зображуваного пред­мета. Це називають невизначеністю форми об'ємного предмета за однією проекцією. Тому, щоб одержати уявлення про форму об'ємного предмета, проекту­вання виконують на дві площини проекцій: горизонтальну Н і вертикальну V. Вертикальну площину проекцій називають фронтальною. Площини проекцій у просторі роз­міщені під прямим кутом одна до одної. Проекція предмета на горизонтальну площину проекцій називається горизонтальною проекцією. Проекція предмета на фронтальну (вертикальну) площину проекцій називається фронтальною проекцією. Утворені дві проекції предмета розташовані у просторі в різних площинах. Щоб дістати креслення предмета на площині, обидві площини проекцій суміщають в одну. Для цього горизонтальну площину повертають так, щоб вона збігалася з фронтальною площиною. 3. Проектування на три площини проекцій. Дві проекції пред­мета — горизонтальна і фронтальна — досить повно та одноз­начно визначають на кресленнях форму багатьох предметів, але не всіх. На рисунку показано дві проекції, які відпові­дають одночасно декільком предметам. Значить, і за двома про­екціями не завжди можна точно уявити форму предмета. Щоб побудувати креслення, за яким можна уявити єди­ний образ зображуваного предмета, користуються трьома площинами проекцій. Третя площина проекцій має назву профільна , має позначення W. Деталь розміщують всередині куба і, розглядаючи деталь з трьох боків, за допомогою проектуючих променів утворюють проекції на всіх трьох площинах. Вона одночасно перпендикулярна до фронтальної та горизонтальної площин. Всі площини утворюють тригранний кут, який нагадує частину куба. Перетин площин утворює осі проектування: x, y, z. Проекції, утворені після суміщення усіх площин в одну. Побудова трьох проекцій точки. 3. Вигляди. Вигляд - це зображення повернутої до спостерігача частини предмета. На фронтальній площині розміщується вигляд спереду, на горизонтальній – вигляд зверху, на профільній – вигляд зліва. 4. Проектування геометричних тіл. 1. Циліндр 2. Конус 3. Шестикутна призма 4. Трикутна піраміда 5. КУЛЯ VI. Закріплення вивченого Учням роздаються картки - завдання, на яких зображено деталь, виконану в аксонометрії. За наочним зображенням побудувати проекції деталі. 4. Виконання графічного завдання у зошитах. VII. Підсумки уроку. Оголошення оцінок. VIII. Домашнє завдання. Побудувати проекції геометричних тіл вдома. Вивчити: Сидоренко В.К. Технічне креслення. – Львів: Оріяна - Нова, 2000.-497с. § 1.2