Екскурсія до Прикарпаття
Колектив ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту» нещодавно побував в одному з чарівних куточків України – гостинному краї Прикарпатті – «Там, де гори, полонини, де стрімкі потоки-ріки…». Колеги разом пізнавали славні визначні місця на західній території нашої держави, дізнавались про цікаві моменти з історії краю, гуцульські традиції, національні страви.
Неймовірні враження отримали відразу при в’їзді в карпатську красу. Величні гори то ближче підступають до дороги, то віддаляються, піднімаються увись, підпирають небо, а воно, наче опускається до землі з вершин тоненькими обривистими річечками.
Першою нашою зупинкою був «Центр реабілітації диких тварин Галицького національного парку» в місті Галич. Саме сюди приймаються тільки хворі, або скалічені при різних обставинах, а також молоді тварини, котрі не можуть самі добувати їжу і в дикій природі приречені на загибель.
Наступним перед нами постав таємничий світ скельного міста часів опришківського руху – «Скелі Довбуша». Нашому колективу вдалося відвідати маршрут гірських воїнів-опришків та дізнатись, як вони проживали, та де, за легендами, ховали незліченні скарби. Уся скельна колекція міститься у розкішному лісі, де під ногами – або м’якенький мох, або художньо переплетені корені дерев.
Мандруємо далі… Раз по раз затамовуємо подих під час різких спусків, долаючи перевали, відчуваємо різкі перепади тиску, на які, втім не вельми є коли зважати, адже за вікнами автобуса просто захоплююча краса. І ось він – найвищий Кривопільський перевал, висотою 1013м у Верховинському районі.
Ранок наступного дня розпочався з підкорення висоти. Колективу ДНЗ «Вище професійне училище залізничного транспорту» вдалося подолати підйом на гору, висотою 874м, помилуватися красою карпатських краєвидів та вдихнути гірського повітря на повні груди.
Гірські ріки біжать повз каміння, вирують, падають через пороги, звиваються у своїх чудернацьких руслах, «перебігають» через дороги. Такі вже вони прудкі…
А далі незабутня прогулянка до Женецького водоспаду, якого місцеві жителі називають Гук (висота падіння – 16м). Довкола казкові пейзажі, скельні виступи та височенні смереки понад водою. Фотоапарат і ніколи в рюкзак ховати!
Два дні були досить насиченими, цікавими та веселими. Не важливо, який маршрут попереду, головне – з яким колективом та у якому настрої подорожуєш. А ми вміємо відпочивати! Дякуємо нашій професійній спілці працівників Здолбунівсього ВПУЗТ на чолі з Шевцовою Світланою Вікторівною за організований відпочинок та незабутні враження.
