З-поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим був день Андрія, 30 листопада, коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави та гульбища.
Власне, саме свято відзначається на честь апостола Андрія Первозванного, якого вважають не лише покровителем української церкви, а й шанують як засновника Києва.
3 давніх-давен славилася Україна таким звичаєм, як ворожіння у ніч на Андрія. Ця давня традиція – прекрасний витвір людської фантазії, призабутий сьогодні. Повернули йому життя у ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту» вихователька Анастасія КОВТУН разом з ученицями груп №7, №14, №16, №17, №20, які 30 листопада разом із хлопцями груп №5, №6, №12, №17 організували справжні українські вечорниці. Дівчата ворожили на судженого, співали та вишивали в очікуванні хлопців, а разом з ними – жартували та веселилися. Цікавим моментом дійства були конкурси, які проводилися разом із глядачами.
А які ж вечорниці без калити? Згадайте: «Я буду калиту кусати! – А я буду по губах писати!». І хоча майже всім дісталося на горіхи від пана Калитинського, та козаків скуштувати калиту не бракувало. Наостанок господиня вечорниць разом із дівчатами частували всіх варениками.
...Шана і пам'ять нашим бабусям, мамам, сусідам та й усьому нашому невмирущому народові за той безцінний скарб, що залишили для нас та наших нащадків. А нашим учням – за те, що повернули до життя один із таких чудових звичаїв та обрядів.
