Спливають роки, сплітають у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається величезним горем для нас, українців. Багато людських доль обпалила своїм смертоносним сяйвом Полинова зоря. Вибух реактора на четвертому блоці Чорнобильської АЕС назавжди змінив життя мільйонів людей.
Чотири літери ЧАЕС – стали символом трагедії, що торкнулася всієї планети, накривши її крилом безжальної радіації, перетворюючи свої жертви на безпомічних людей, забравши у кількох тисяч людей найголовніше – життя, а інших прирікши на вічну хворобу, постійну невизначеність.
Минуло 35 років після аварії на ЧАЕС, але ядерний апокаліпсис не залишає людей. Думалось, що це для людства був останній урок і останнє попередження. Втім Чорнобиль не минув. Він нагадав про себе знову. Катастрофа в Японії (Фукусіма 2011 року) за рівнем забруднення така ж, як Чорнобиль і має, теж, найвищий сьомий ступінь радіоактивного забруднення. Радіоактивні викиди в атмосферу з Росії (2019 рік – у Астрахані, 2020 рік – Петербурзька АЕС), тощо. Що ще очікувати людству від «мирного» атому?
Сьогодні, учні групи №9 за спеціальністю «Слюсар-ремонтник. Слюсар з ремонту рухомого складу. Оглядач вагонів», під час проведення вечора пам’яті «Чорнобиль – довгий слід трагедії», переглянули відео «Чорнобиль: як це було», ознайомилися із художніми творами, присвяченими жахливій і неповторній трагедії. Бібліотекар Трачук І.Л. розповіла присутнім про небезпеку мирного атома та його фатальні наслідки, про мужність і героїзм тих, хто першим прийняв на себе чорнобильський удар та відлуння тієї біди у сьогоденні.
Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя. Нажаль, ще довго ми відчуватимемо її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони.
